Перше Причастя — важлива подія для кожної християнської родини

Перше Причастя — одне зі священних таїнств, що запам'ятовується найбільше. Чому? Бо, відбувається воно в тому віці, коли все нове — вже захоплююче, а кожна яскрава подія здається такою, що залишається у пам’яті на все життя. Найчастіше це період з 7 до 13 років. Найімовірніше, такий вік обрано не випадково, юна душа вже проходить кілька етапів становлення і можна говорити вже про деяку усвідомленість у власних діях і рішеннях. Це не до однорічні малюки, які приймають обряд Хрещення в настільки неусвідомленому віці, що перше таїнство та навернення в лоно церкви здається чимось міфічним. Про цю подію свідчить не лише натільний хрест, але й інші релігійні атрибути, а також хрещені батьки. Детальніше про це ви можете дізнатися з нашої статті: "Як проходить обряд хрещення в православній церкві?" https://icons-shop.com.ua/xreschenna. Ми ж сьогодні хочемо поговорити про не менш значущу подію в житті кожного віруючого християнина.

Перше Причастя, історія становлення таїнства

Як написано в Новому Завіті, найперше Причастя здійснив сам Господь. Ця подія відбулася в момент Таємної Вечері, щ обула напередодні розп'яття, перед Воскресінням Ісуса Христа, тобто, понад 2000 років тому. Полягала вона у спільній трапезі, де Спаситель переломив свій хліб й дав зробити ковток вина своїм учням. Далі, цей ритуал був перенесений на всіх вірян. У дії тій багато символізму, як власне й в усьому, що відбувалося з Господом нашим на землі:

"Це є Тіло Моє" - це про куштування хліба; - "Це — Кров Моя" - це вже про вино.
"Той, хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому" (писання Іоанна 6, вірш 56).

У цих простих словах стільки сенсу, що ось уже два тисячоліття після цієї події всі віруючі християни, й не тільки, здійснюють це таїнство під склепіннями своїх храмів, об'єднуючись тим самим на віки віків з нашим Небесним Творцем. Сам Христос заповів нам робити це в пам'ять про Його велику жертву заради спасіння всього людства. Подія ця була названа Євхаристією, що в перекладі з грецької означає подяку, дарування блага, шанування, повагу. Вона дає можливість людині з'єднатися з Богом. Через прості продукти, хліб і вино, християни долучаються до Тіла і Крові Спасителя, стають з ним єдиним цілим, спокутують гріхи свої земні, щоб вступити у Вічне Царювання, як й перша людина на землі.

Крім християнства, цей обряд Євхаристії відбувається в англіканських, лютеранських, давньосхідних, греко-католицьких та інших конфесіях, єдине, що відбувається це скрізь по-різному, але суть залишається незмінною.

Причастя буває не тільки перше. Скільки їх і для кого проводяться?

Як наказує наша релігія, Перше Причастя, а точніше саме Причастя або Євхаристія — має відбуватися регулярно, заради покаяння та спасіння власної душі. То чому ж, до першого прикуто стільки уваги та відчувається особливий трепет? Тому що це перше усвідомлене звернення до Бога. До 7 років воно також відбувається, але частіше з подачі батьків або матері й батька у Христі, тобто Хрещені батьки вчиняють цю дію за своїх чад. До першого ж, готуються вже самі юні віряни. З подачі батьків або священика, спочатку відбувається перша сповідь дитини. До речі, до дівчаток, які сповідаються й першопричащаються, ставлення трохи інше. Це пов'язано з подальшими подіями в житті юних дів, оскільки вони будуть невдовзі нареченими й стануть перед вівтарем уже в ролі майбутньої дружини. Дівчатка на Першому Причасті схожі на маленьких наречених. З боку це дійство має надзвичайно красивий та ніжний вигляд.

Крім першого, наша церква рекомендує проводити Святе таїнство в таких випадках:

Немовлятам за допомогою батьків або хресних — щотижня.
Нареченим — перед обрядом Вінчання.
Дорослим віруючим - щомісяця.
Усім вірянам без винятку — у періоди чільних релігійних свят, як-от Великдень, Різдво, Богоявлення та інших.
Важко хворим або тим, хто помирає - безпосередньо, при відчутті швидкої смерті.

Традиційно, Причастя відбувається в стінах храмів у момент літургії - перша половина дня — з 7 до 10 ранку. Але й вечірня літургія може завершитися Причастям. Ті віряни, які хочуть повного занурення в обряд таїнства, проходять й ранкову, й вечірню літургію. Останнє Причастя можна прийняти у себе вдома або в лікарні з рук запрошеного священика.

Перше Причастя в Православ'ї

Православна церква причащає немовлят з моменту проходження обряду Хрещення. Цей період триває до 7 років. У цей момент священики причащають малюків навіть без обов'язкової сповіді, оскільки вважається, що до семи років діти не усвідомлюють своїх гріхів, а відповідно, не можуть у них належним чином покаятися. У них ще не сформувалося поняття добра і зла, тому, по суті, сповіді не станеться, як такої. Спробуйте поговорити, наприклад, на цю тему з трирічкою.

На першу сповідь батьки приводять дітей починаючи з 7 років, можна й пізніше. Тут питання стоїть не скільки у віковому порозі, скільки в моменті усвідомлення гріхів. Усе залежить від психологічних особливостей дорослішання вашої дитини. Для консультації з цього питання можна звернутися безпосередньо до священнослужителя вашої церкви.

Першоджерелом сповіді та причастя дитини є глибока віра її батьків. Тому малюка приносять до церкви до Причастя, для того, щоб душа його з'єдналася зримим чином з Ісусом Христом, коли дорослі будуть готові це зробити. Якщо батьки самі не здійснюють цей обряд, але водночас наполягають на ньому для дитини — це не дасть результату. Адже головним у цьому таїнстві до моменту усвідомленого дитиною рішення (від 7 років), є саме внесок дорослих у це. Нехай навіть це будуть його чи її хрещені батьки. Це не робиться "для здоров'я", "для послуху", "для подолання опору" чи "спокою". Саме дорослий є провідником у світ духовний для юного чада. Тож для дитини найціннішим у цьому дійстві буде іменне єднання з батьками, а в батьків із Богом. Можна це зробити одночасно, якщо дорослі тільки зараз, з появою малюка, усвідомили своє призначення і роль у духовному вихованні дитини.

Перше Причастя в Католицизмі

Католицька церква підходить до питання Першого Причастя з більшою часткою раціоналізму, як сказали б сучасники. Наприклад, Римо-Католицька церква рекомендує здійснювати обряд у вісім чи дев'ять років, щоб молодий чоловік чи юна дівчина змогли усвідомлено скуштувати Євхаристійний хліб, не плутаючи його зі звичайним, зрозуміти, а головне пояснити відмінність між їжею та Причастям, а також повноцінно покаятися.

Основним для католиків є не сам факт Причастя, але певне дійство, на яке юний отрок збирається з трепетом і готується до нього. Це перша сходинка на шляху до дорослого життя, "квиток" на відвідування церкви нарівні з дорослими вірянами. Наступним етапом духовного дорослішання є таїнство Конфірмація - свого роду "підтвердження" або "духовне повноліття". Це відбувається у віці 13 років.

Перше Причастя у католиків — справжнє свято, яке за пишністю нагадує навіть день народження. Сімейна урочистість, до якої довго і старанно готуються всі члени сім'ї. Дітям належить пройти катехізацію в парафіяльній або недільній школі. Дитину впродовж року чи двох готують до таїнства, пояснюючи основи віри, основні молитви. З нею розмовляють про основи буття, а напередодні відбувається та сама сповідь.

Природно, у кожній країні є свої звичаї перед і під час церемонії прийняття Першого Причастя. Одяг також має значення. Дівчаток одягають у легкі білі сукні, пошиті спеціально до цього дня, хлопчиків одягають у спеціально пошитий балахон, також білого кольору з красивою знаковою вишивкою, що символізують непорочність і чистоту. З подією вітають не тільки батьки і члени сім'ї, а й уся громада. Як правило, подія ця відбувається наприкінці весни. У традиціях багатьох країн — це перша половина травня, коли природа вже вбралася в зелень і багато квітів, щоб підкреслити особливе значення таїнства не тільки церковними приписами, а й буйним відродженням природи. Це завжди дуже гарно й барвисто, тож залишає в душі дитини непередаване відчуття свята, торжества життєвих сил, вихваляння Творця й теплий спогад на все подальше життя. У цей день підносять подарунки. Традиційно - це спеціальні ікони Перше Причастя, Святе Сімейство, Богородиця для дівчаток і Спаситель для хлопчиків, іменні образи Святих та інше.

Свято Перше Причастя, саме проведення торжества

У травні закінчується не тільки шкільний, а й катехистичний рік у дітей, тому Перше Причастя відбувається саме в цей час. Діти, яких протягом року, двох чи трьох готували до цієї події, можуть сприймати її як завершальний етап, іспит із духовного дорослішання. З психологічного погляду — це свого роду підсумковий крок, і емоційно дитина має бути до нього обов'язково готовою.

До храму, де відбудеться таїнство Першого Причастя, приходять не тільки батьки. Туди можуть запросити найближчих родичів й знайомих родини. Це один із тих випадків, коли родина об'єднується, щоб порадіти за юних нащадків у день їхнього першого офіційного духовного прийняття Ісуса Христа. Діти шикуються перед головним вівтарем, окремо хлопчики, окремо дівчатка. До призначеного часу до них виходить священик. Служба або меса може супроводжуватися піснеспівом. Після спільної молитви й читання Біблії, діти опускаються на коліна, щоб прийняти Тіло Христа і скуштувати Крові Його. Як ви напевно бачили у фільмах, часто Євхаристійний хліб — це спеціальний невеличкий коржик лжиця, що легко вміщується на язиці. Після цього священик легко промакує губи хусткою, щоб потім дитина прийняла "запивку" - невелику порцію вина зі святою водою.

Церемонія відбувається в неділю, а понеділок після Першого Причастя оголошується вихідним днем. Молитви, які слід виголосити на таїнстві, можна читати зі спеціальних книжечок, але обов'язково без помилок. Між молитвами можуть співати пісні, завдяки чому, церемонія, яка триває майже годину, абсолютно не втомлює дітей.

У якій би вірі не перебували ви, православній чи католицькій, Перше Причастя - важлива частина становлення і прийняття істинної віри юними спадкоємцями. Багато що йде з сім'ї, але Сім'я Духовна має не менше значення для юних сердець, тому сьогодні цьому таїнству приділяється така підвищена увага. Те, як кожна дитина сприйме цю подію і як вона поведе її далі в бурхливому морі життєвих хвиль, залежить від дорослих, яким вона довіряє і яких любить. Почніть із себе і разом, ми зможемо виростити краще покоління, якому буде даровано найбільший дар — духовне єднання з Господом Нашим У Царстві Його!