Спаситель - центральний образ християнської іконографії та основний, на шляху до власної духовної гармонії

Зміст:

1. Вступ.
2. Ікона Спасителя, як з'явилася перша і що зображувала.
3. Ікони Спасителя - історична екскурсія по образах.
4. Образи Спасителя важливі для віруючих у всьому світі.
5. Ікони Спасителя - сучасна іконографія Ісуса Христа.
6. Які ікони Спасителя займають особливе місце в нашому повсякденному житті?
7. Висновок.

"Аз есмь Альфа і Омега, початок і кінець,

Говорить Господь, Який є, і був, і гряде, Вседержитель", -

сповіщав Дух Божий через апостола Іоанна

Кожен процес, діяння, течія чи традиція - завжди має першопричину чи джерело, те, з чого все зароджується й чим наприкінці завершитися будь-яка дія. Таким визначальним якорем або маяком у бурхливому духовному морі християнської релігії є образ Божого Сина - Ісуса Христа, Спасителя, посланого нам Творцем, щоб не залишилося в нас ніяких сумнівів щодо природи нашої віри. Він несе волю Господню нам, світячи яскравим світлом у період темної недовіри, горя, поневірянь, війн, стихій та являючи всю милість схвалення Свого, під час нашого духовного народження.

Звертаючись до образу Христа - ми напряму розмовляємо з Богом, який через нього дає нам напутнє слово, Свою волю, дарує всі блага вищого внутрішнього самопізнання та вдосконалення. Якщо вірянин раптом зіб'ється зі шляху істинного, Господь, милостиво вказує йому дорогу, дає шанс зробити кращим себе, спокутуючи гріхи свої, очищаючи помисли свої. Усе це відбувається через ту саму ікону Спасителя, древній, намолений століттями образ. Зображення це найсильніше за енергетикою й найвпізнаваніше серед усіх людей.

Ікона Спасителя, як з'явилася перша і що зображала

Оскільки Спаситель Ісус Христос - є сином Божим, то будь-яка згадка про нього або про його образ уже пройнята великою часткою символізму, на грані дива. Ось і першу ікону Сина Свого явив сам Господь. Це Спас Нерукотворний. Зображення, згідно з переказами, проявилося на тканині, якою Христос витер Своє обличчя після обмивання. Цій події в канонах нашої церкви навіть присвячений день пам'яті. Він припадає на 29 серпня за новим стилем. Тому сумніватися в автентичності явища не доводиться.

Ба більше, Спас Нерукотворний, як видно з назви, не належить пензлю іконописця, що зайвий раз доводить, що образ цей був надісланий нам самим Господом Отцем, щоб розвіяти всі сумніви в явищі Сина Свого на землі. Це дар із дарів. Ось чому ця ікона стала найпопулярнішим образом з усіх наявних, а також лягла в основу для написання всієї іконографії далі. Найяскравішим тому прикладом слугує зображення Спасителя, іменоване Пантократор, яке посіло центральне місце у формуванні візантійської школи іконопису.

Багато існує версій про те, навмисно чи випадково Господь послав нам свій образ саме таким чином, по суті зробивши першу фотографію обличчя Свого Сина. І більшість людей вважає, що в цьому і проявляється вся Божественна сутність нашої віри. У ній немає місця випадку, але є місце диву, явищу, що народжує духовне розуміння урочистості кожного яскравого моменту. Закарбувавши на тканині Свій образ, Спаситель і став тим самим якорем, який поклав початок не тільки новому художньому стилю, а й окреслив шлях слідування за ним й нашим духовним Отцем.

Ікони Спасителя — історична екскурсія образами

Свій легкий екскурс в історію хотілося б почати з пояснення суті ікони як образу Святого, оскільки цей факт яскраво пояснює історію християнської іконографії загалом. Саме слово "ікона" має грецьке походження та означає зображення, але зображення не просте, а Божественне, тобто явлене Богом. Тому католики поклоняються радше образу. Цим частково й пояснюються їхні канони іконографії, більше схожі на живописні картини. У православних храмах шанують образи освячених Святих, тобто тих, кому Господь дарував благодать Свою. Саме вона робить зображення на іконі, святинею, що несе через себе всі ті блага, про які говориться у Святому Письмі, складаючи воєдино не просто всі риси канонічної православної іконографії, а й духовне зерно, вкладену в кожне Святе зображення.

Однак, така чітка градація сформувалася з плином часу. У Старому ж Завіті є чітко прописана настанова про не створення собі кумира. Але ж тоді, Господь ще й не з'являвся перед віруючими й не посилав Сина Свого Єдинородного.

На становлення іконографії Спасителя, крім вище викладених фактів, велику роль зіграла епоха гоніння християн. Тоді в образах почали з'являтися безліч алегоричних зображень, тобто, вигаданих. З найцікавіших переказів зберіглося одне, вельми цікаве. Спасителя часто зображували у вигляді риби. Це не тому, що він ходив по воді або ділив рибу між учнями своїми. Все криється в тій же грецькій мові. Слово риба — є в Греції абревіатурою словосполучення Ісус Христос Божий Син Спаситель - "Ίχθύς". Мабуть, "папська каблучка рибалки" також пішла звідти. Та й символічне зображення риби можна зустріти від наскальних зображень у печері, до вишивки на мантіях священнослужителів.

Образи Спасителя важливі для вірян у всьому світі:

1. Нерукотворний Спас — та сама найперша ікона, що з'явилася на тканині, яку милосердна дівчина Вероніка подала Спасителю, щоб він витер обличчя Своє. Існує легенда, що святиня була дарована згодом царю Едесси. Звідти почалася її "подорож світом". На якомусь етапі формат зображень розділився. Сьогодні в православ'ї можна побачити ікону з умиротвореним обличчям Христа, тоді як у католиків образ Плат Вероніки вимальований більш страждальницьким, з терновим вінком та ранами, що кровоточать. Ще однією особливістю цього зображення можна вважати те, що тут намальовано лише обличчя Спасителя. Ніщо не відволікає того, хто молиться, від Божественної досконалості Святого. У нього дуже проникливий погляд, що дивиться в душу, чиста краса, позбавлена будь-яких зовнішніх пристрастей та емоцій художників чи іконографістів. Ще, в образі Спасителя - симетричне обличчя, що вкотре підкреслює бездоганність задуму Творця.
2. Спас Вседержитель або з грецької Пантократор — всесильний, всемогутній. Це сам Господь, що багаторазово трапляється серед рядків Старого і Нового Заповіту. Тут він зображується чоловіком, що сидить на троні зі Святою книгою Євангеліє та із благословляючим жестом. Датується цей лик приблизно 4 століттям нашої ери, а в наскельному живописі з'являється ще в римських катакомбах. Хоча повноцінна іконографія Його завершується лише в 10 столітті. Фрески з образом Спасителя в такій інтерпретації часто прикрашають куполи храмів, що надає склепінню церкви більшої схожості з Небесним Царством. Звідки, за переказами, Син Божий має спуститися до вірян у годину Страшного Суду, щоб вирішити долю кожного хто вірує, по ділам його земними. Цей образ можна побачити на власні очі в Києві, у Володимирському соборі.
3. Спас на Престолі — зображений у повний зріст. Це, по суті, те саме зображення Спаса Вседержителя, але в повний зріст. Він велично сидить на троні, в оточенні янголів. На іконі зображено сцену прославляння Христа. Найперша святиня такого типу датується 10 століттям. Під час хрещення Русі 988 року, за переказами, її привезли з Константинополя як дар князю Володимиру. Фрески з таким зображенням Спасителя можна побачити в соборі Святої Софії в Італії, дата створення його 12 століття. Часто можна зустріти Спаса на Престолі разом із зображенням королів та спадкоємців престолу. Їхні постаті малюють перед Ним, щоб звеличити державну владу в очах простих людей, тим самим підкреслюючи приналежність правлячої династії до богоугодних мужів.
4. Спас у Силах — іконографічний тип Спаса Вседержителя, отже, датувати зображення, як окреме доволі складно. На підставі одкровення Іоанна Богослова, можна припустити, що це приблизно чотирнадцяте століття. Це найбільш насичений за символізмом образ Ісуса Христа, візуальне відображення майбутнього Другого Пришестя. Спаситель зображений на тлі квадрата і кола, що відповідають двом світам, Земному і Небесному. Постать Господа на задньому плані оточує ореол, що уособлює пізнання й прозріння, яке приніс Син Божий людям. Часто іконописці, кожен зі свого боку, додають до образу все нових і нових деталей, звеличуючи владу Божу для віруючих.
5. Спас Еммануїл — рідкісний і доволі незвичний образ Господа нашого у плоті. Тим паче, що на іконі зображено молоде обличчя Ісуса Христа у віці 12 років. Еммануїл — це ім'я, яким Він назвався вперше прийшовши до Єрусалиму. Ікона підкреслює реальність поєднання в Спасителі двох початків, Божественного і людського. Як самостійне зображення, Спас Еммануїл виник у шостому столітті. Особливо популярним даний образ був у Візантії, тоді як в іконописі Київської Русі — таке зображення Христа рідкість.

Ікони Спасителя — сучасна іконографія Ісуса Христа

Неможливо сьогодні уявити церковний або домашній іконостас без найголовнішого релігійного образу. Але не варто також забувати, що окрім одиничного історичного зображення, існують й інші ікони, тісно пов'язані з образом Сина Божого.

Які ікони Спасителя займають особливе місце в нашому повсякденному житті:

• Спаситель або Спас Премудрий — суворий у канонічному сенсі образ. У книзі притч Соломона є вказівка на Ісуса Христа, який у посланнях іменується саме Премудрим, оскільки мудрість — це не сліпа фанатична віра, а усвідомлений вибір істинно віруючої людини. Крім того, образ Святого на зображенні виконаний суворо за церковним статутом, з присутністю таких обов'язкових елементів, як німб, зі вписаним хрестом, вбрання з символікою земного і небесного, розкрита книга та благословляючий жест правою рукою. У стриманому виразі обличчя Спасителя схована та сама мудрість, доброта й, обов’язково, надія. Розташовувати образ у домашньому іконостасі слід на центральному почесному місці. Для прочитання підходять будь-які молитви, не обов'язково персональні. Звертатися до Божого Сина необхідно починаючи свій день і закінчуючи його, перед сном. Ікона випромінює мир та лікує від багатьох недуг, тілесних чи духовних, та й не тільки власних. Образ Спасителя також є єдиним чоловічим при формуванні Вінчальної пари — ікони, якими вінчають двох молодят у церкві.
• Таємна Вечеря — остання трапеза Спасителя перед стратою та воскресінням. Ікона зображує стіл з учнями Христа, де кожному була дарована можливість очистити свою душу і помисли, зробивши Причастя. Стіл є символом Євхаристії — благодіяння. Про це ви можете дізнатися докладніше з нашої статті Перше Причастя Євхаристія — головна сходинка на шляху до Життя Вічного https://icons-shop.com.ua/pershe-prichastja. Таємна Вечеря має глибоке значення для кожної віруючої людини, адже вона символізує початок нового життєвого шляху не тільки під час навернення до істинної віри, а й незабаром для всього людства, через покаяння. Спаситель тут - центральна постать, незважаючи на те, що сюжет нагадує радше картину, ніж канонічну святиню. Хоча цінність її не менша, ніж у решти образів Ісуса Христа, оскільки сенс передачі цього сюжету говорить не про одну людину, а про те, що кожен може знайти в собі сили на пізнання і прощення, як зробив це сам Господь, пробачивши апостола Іуду, який зрадив Його. Щоб не перевантажувати домашній іконостас, Таємна Вечеря найчастіше розташовується в приміщенні, де ми приймаємо їжу, в їдальнях, вітальнях, де люди трапезують та на кухні.
• Святе Сімейство або Три радості зображує Спасителя в отроцтві, разом зі своїми батьками Дівою Марією та Йосипом Обручником. Фігури батьків слугують захистом та обрамленням Сина Божого. У цьому образі багато почуттів, емоцій й символізму, він одночасно передає радість материнства, турботу батьків, захист родини батьком, любов між усіма членами сім'ї, радість, богоугодність, благодать і милість Господню. З іконою пов'язано безліч легенд, зокрема тих, що вихваляють її чудотворну силу. Образ також пов'язує Божественне й людське начало Спасителя, оскільки на ній Він також зображується маленьким хлопчиком, народженим у люблячій родині.

Кожен із цих образів по-своєму унікальний та передає природу нашої віри, зміцнюючи її й сприяючи її продовженню через таку богоугодну справу, як наставництво (Таємна Вечеря) і родина (Святе Сімейство). Необхідно не забувати про піднесення молитви й чистих помислів, при зверненні до зображення Божого в будь-яких Його іпостасях. Спаситель — це наш світлий промінь, тому він присутній будь де, у кожному Божественному творінні. Йому не потрібно поклонятися, як ідолу, а лише впустити у своє серце й Він сам підкаже, як досягти Благодаті, адже Він є Щастя, Любов, Мир, Він є саме Життя!