Святий Андрій - легендарна релігійна постать із великим відсотком людських якостей. Хто він, ритуали та святкування Дня Первозванного Апостола?

День вшанування Андрія Первозванного - це одна із найтаємничіших, а від того, й особливо цікавих подій напередодні Нового року та Різдва Христового. Ще й число він обрав ну дуже містичне, в місяць, коли перед Святим Народженням Сина Божого із надр земних виходить вся нечисть та людські пороки. Тож і ми не могли оминути цього свята стороною.

Свято Андрія припадає на найтемніший період у році, коли люди відчувають потребу в сонячному промінні, ловлять його нетривалі та яскраві моменти, тягнуться обличчям вгору, закривши очі. Ці короткі миті загортають із собою мов обід, який не змогли осилити та лишають ще на вечерю. Вечори настільки довгі, що додаткова порція світла не завадить, можливо тому, саме взимку, й досі, нам дуже подобається запалювати свічки. Вся ця гра світла і тіні створює особливу ауру духовного сприйняття та бажання заглибитися в середину свого єства. При такому мерехтінні світла розглядати виходить пильніше та повільніше, людина більш чутлива та зосереджена, коли ресурс світла обмежений. Чи звертали ви увагу, коли горить тільки свічка й немає штучного освітлення, ми гостріше чуємо звуки, а можливо й голоси, які лунають всередині нас. Недарма наші предки проводили більшість ритуалів саме увечері, а знамениті «Українські вечорниці» ще й мають однойменну назву в честь цієї пори доби.

Чим відома нам постать Андрія? Цікаві факти земного життя Первозванного Апостола

Андрій - один із 12 учнів Христа, що згодом стали його вірними Апостолами, тобто посланниками віри, ідей та втілення Його вчення на землі. Після Воскресіння, кожен із них «пронизаний» світлом Божої Благодаті відправився у ворожі, темні від невігластва, земля для проповідування. Власне рибалці, у третьому поколінні, Андрію «дістався» найсуворіший регіон, наповнений невірними, язичниками та великим кілометражем неосвоєної території, де з людино може статися що завгодно. Проте цей виклик його мужності тільки додав Святому наснаги та впевненості у правильності його дій. Людина ж бо була не просто переконана у власних силах та вірі, але й мала сильний стрижень всередині.

До всіх чеснот Андрія Первозванного, Господь наділив його ще й даром зцілювання, тож, в багатьох випадках, слава його йшла попереду проповідника. Він був першим в багатьох речах, наприклад:

1. Першим, кого Господь призвав до себе в якості учня. Від того, до речі, він і отримав друге прізвище - Первозванний.
2. Першим із братів, хто пристав на проповідь Хреста. Ще одним Апостолом став його рідний брат Петро, що у спільноті учнів був й залишається першим та найважнішим сподвижником Господа.
3. Одним із перших людей, кого Хрестив Йоан Предтеча в Йордані. Тобто Андрій прийняв у свою душу Бога й пішов за ним.
4. Першим, хто дійшов із проповіддю до Криму та гирла Дніпра. Тут святий апостол переночував, а вранці сказав до учнів: “Бачите ті гори? Знайте, що на них засіяє благодать Божа і постане тут велике місто, і багато в ньому буде церков, і вся земля ця просвітиться святим хрещенням”. І, поставивши тут хрест, пішов далі.
5. Першим, чиє ім’я із неруських було дано нововвіреним при хрещенні на території теперішньої України. Син Ярослава Мудрого Всеволод був названий ним, започаткувавши традицію використовувати грецькі імена при таїнстві. Згодом, у 1086 році було засновано Андріївський монастир у Києві, а трьома роками пізніше - освячено кам'яний собор у місті Переславль.

Отже цього, мало не проукраїнського святого, дуже почитають у нашій землі, особливо - 13 грудня за новим стилем. В цей день прийнято ходити до церкви, розносячи свої молитви Святому, роздавати милостиню, а в ніч з 12 на 13 - молодь, традиційно, влаштовує вечорниці із магічними ритуалами.

Традиції нашого народу під час святкування Андрієвої ночі, психологічні аспекти

Андрієва ніч - це пора напередодні свята. Й власне в цей день якраз перетинаються всі цікаві події та традиції предків: язичників й християн. Тобто в цю ніч проводять вечорниці, ворожіння та певні обряди, а зранку йдуть на службу у церкву.

Цікаво поглянути на аспект освоєння навичок інтуїції в начебто ігровій формі під час вечорниць. На свято Андрія дівчата проводять обряди гадання на долю та майбутнього чоловіка. Якби скептично ми не відносилися до різних обрядів та ритуалів, раціональне зерно присутнє у всьому. В цьому випадку це можливість торкнутися своїх почуттів, дослідити бажання: «а що я хочу для себе в житті?», «якого я хочу поруч коханого?», розширити фантазію, яка є фундаментом для творчості та перевірити свою інтуїцію. Для жінки завжди було важливо керуватися не тільки тим, що вона бачить довкола, а ще й захованим від очей сенсом, вона завжди цінувала зв'язок з предками, з Богом, з природою. Жінка вплітала у своє життя практичність та передчуття, брала нитку свідомого та смикала із підсвідомого. Вона не відкидала незрозуміле, тож в цілому, в цьому її основне вміння. Якщо чоловік аналізує, то жінка займається синтезом, так вони доповнюють одне одного, так вони створюють пару.

До речі, коли ми поглянемо ритуали для чоловіків, то їм в цей день дозволено бешкетувати та навіть наносити збитки. Тобто в психологічному сенсі чоловіки в цей день досліджують свою мужність (маскулінність, чоловіче начало), випробовують себе на різні страхи, відвагу та вміння ризикувати. Сама по собі постать Андрія Первозванного - це симбіоз всіх цих якостей. Ім’я Андрій з грецької мови перекладається, як «мужній», тобто вже в імені закладений фундамент сили та сміливості. А ось його справа рибалки говорить нам про вміння домовлятися зі стихіями, з природою, що висвітлює жіночу (фемінну) частину його особистості. До того ж вода є символом емоцій, інтуїції, підсвідомого, народження, материнства. За легендами Андрій ще мав дар знаходити воду, де б він не опинявся. Коли він подорожував з проповідями, то ніколи не брав з собою воду, просто стукав палицею по землі й відкривав нове джерело. Це свідчить про здатність довіряти процесам життя. В християнстві, вода символізує народження, смерть та воскресіння. З фігури святого можна зробити висновок, що це була достатньо гармонійна особистість. Тож якщо цього дня ви хочете заручитися його підтримкою, то створіть намір збалансувати в собі так звані «чоловічі» та «жіночі» якості, щоб ми мали змогу примиритися всередині себе для початку, щоб згодом спроєктувати себе на гармонійні стосунки та створити пару, де шанують та підтримують одне одного.

Калита - свято Андрія Первозванного, що робили в цей день?

Хоча 13 грудня відзначається свято православного Святого, багато наших народних традицій на цей день беруть своє начало в дохристиянські часи. Й це, доволі закономірно, наслідувати традиції предків, пр’яно вплітаючи їх релігійні канони. Наші пращури основоположники православ’я були дуже мудрими людьми.

Отже Андріївські вечорниці в народі звуться Калитою й вважається парубочим святом, тож чоловіки на нього почувають себе господарями ситуації. Дівчатам не повинно бути образливо, бо перед цим, 7 грудня - вони відзначали суто жіночі вечорниці на Катерини. Тепер прийшла пора бешкетувати юнакам. Тож вважається за кращим чоловікам «випустити пар» саме цього дня.

Традиційно юнаки сходилися в одну хату та припрошували туди дівчат. На таких заходах молоді люди знайомилися ближче, виникали перші вподобання, а більш досвідченні - підшукували собі пару. В кожному селі була навіть своя особлива хата для вечорниць. Дівчата, як належить, організовували стіл. Приносили хто що мав у коморі: сир, масло, фрукти, борошно, горіхи, ягоди. Готували стіл разом, щоб допомогти господині. Калиту пекли також разом, щоб кожна із дівчат брала участь. Хлопці долучалися із наливкою та солодощами. Після заходу сонця всі розсідалися по світлиці й починалося дійство.

Калита була основною подією. Пеклася вона спеціально із міцною скоринкою, що важко було вкусити. Посередині паляниці робився отвір, за який було зручно підвісити бублик на мотузку. Підвішували її високо, щоб навіть найвищому парубкові, було важко дістати. Хлопці сідали на так звану «кацюбу», товсту палицю, що імітувала коня. А вартові, переважно дівчата, старалися розсмішити «вершників», щоб їх не вдалося вкусити традиційного коржа.

Найцікавіші ворожіння для дівчат в Андрієву ніч:

• Брали декілька характерних предметів й клали їх під тарілки. Найпершою вибирала найстарша дівчина, що була на виданні. Яку тарілку вона підніме така й була в неї доля на наступний рік. Каблучка означала вінчання, квітка - то ще досі дівокуватиме, мірта - розлука із милим, лялька - зрада від коханого.
• Дівчата кидали власний чобіт від себе через плече із заплющеними очима. Куди він носком покаже, звідти й прийде її суджений.
• Молоді знімали свої чобітки й стали вили в рядок з певного місця до виходу. Одна з дівчат переставляла чоботи по черзі. Та дівчина, чий черевичок першим перетне поріг будинку - перша вийде заміж з понад
• Хто вже знав ім’я хлопців-залицяльників, писали їх на аркушах паперу. Потім папірці перемішували й давали дівчині тягнути. Кого вона обрила, за того й малася заміж піти.
• Дівчину на виданні посилали за дровами у двір. Парна кількість принесених деревин означала що молодиця вже наступного року піде під вінець.

З поширенням християнства на нашій території, грецьке ім’я Андрій все більше завойовувало прихильність серед русинів. Спочатку його давали при хрещенні, проте згодом почали називати так хлопчиків при народженні. Так Андрії, Андрійовичі та Андріївни поширилися на всю території тогочасної Русі. Сьогодні це ім’я доволі поширене, хоча й стоїть на 12 сходинці серед усіх чоловічих. На згадку приходить багато історичних та сучасних постатей із цим унікальним іменем. Й це не дивно, враховуючи міцний характер, силу й харизму Андріїв. Це цілісні особистості, що не бояться показати себе, вірять в добро, людей та гарні вчинки. Трохи бешкетні в дитинстві, зрілі чоловіки - це надійний тил, безпосередність, оптимізм та талановитість у всьому. Деякий авантюризм характеру, тільки надає їм родзинки, проте це завжди помітна постать у будь-якому колі. Якщо серед вашого оточення таких багато, або серед близьких людей є чоловіки із таким ім’ям - подаруйте їм ікону Андрія Первозванного чи іменну ікону Святого Андрія. Їх Небесний покровитель «врегулює» всі їх внутрішні особистості конфлікти та додасть віри в себе й власну долю. Веселих свят.