Ікони та Іконографія: школи, види, зображення, класифікація, філософія образів

Зміст:

1. Вступ.
2. Як з'явилася перша ікона?
3. Православна іконографія та її перші образи.
4. Іконографія та вплив на ікони різних шкіл.
5. Іконописні школи та стилістичні віяння найсвятіших образів.
6. Класифікація ікон за зображенням.
7. Висновок.

Ікони та релігійні зображення - величезний культурний пласт у пісочному годиннику історії. Від найдавніших наскальних малюнків, до сучасного мистецтва, вони не перестають розбурхувати свідомість людей. Людей не тільки віруючих, а й вірян іншої конфесії або неупереджених атеїстів. Адже інтерес цей не вичерпується не просто з століттями, а навіть з тисячоліттями, тож ймовірно житиме далі, поки не трапиться те, про що часто говориться у Святому Письмі. То що ж це, звичайне мистецтво, мальовничі полотна, символ віри, атрибутика духовного життя чи внутрішній код, що передається людьми, які пізнали справжню суть речей?

Цікаво ще й те, що кожен в іконах бачить свою цінність. По суті, якщо можна так висловитися, це найпростіша голограма, яку кожна душа зчитує по своєму, залежно від свого внутрішнього духовного стрижня. Тільки подумайте, наскільки все задумано та продумано Божим провидінням, що так чи інакше, ікони й образи Святих присутні в нашому житті за замовчуванням. Скільки разів ви стикалися в житті з тим, що шукайте у своїй свідомості цей ментальний якір, духовний маяк, оберіг, талісман, душевний стрижень у вигляді Святого зображення? То звідки ж узявся і як впровадився в нас цей явний Божий дар - ікона? Спробуймо трохи поворушити ці історичні пласти й духовні спогади, щоб зрозуміти або хоча б наблизитися до усвідомлення важливості та святості цього релігійного символу.

Як з'явилася перша ікона?

Ікони в православ'ї, власне, як і в католицизмі та інших релігіях - являють собою велику цінність. І зараз ми не беремо до уваги стародавні артефакти, за які колекціонери готові віддати всі свої грошові запаси. Ми говоримо про ікону, як про духовну спадщину людства та про віру. Це перша діюча святиня, яка допомагає, наставляє, втішає, зцілює, дає надію та піднімає дух. Це свого роду портал, що відкривається у світ єднання з Богом, щоб прославити його, попросити милості або покаятися, щоб отримати прощення.

Згідно з найдостовірнішими історичними фактами, першу ікону нам подарував сам наш Отець, через Сина свого єдинородного - Ісуса Христа. Саме він, ще за життя, дав нам перший "зразок" духовного зображення. Сталося це в Сирії. Верховний правитель Едесси був хворий і, почувши про чудесні зцілення Спасителя, вирішив написати йому листа з проханням зцілити його. З посланням він відправив свого придворного художника, щоб той передав лист та закарбував обличчя Сина Божого. Треба сказати, що правитель був дуже віруючою людиною, тож сподівався на милість Господа.

Обставини склалися так, що художнику ніяк не вдавалося "зловити" Христа наодинці, щоб виконати доручення стражденного правителя. І тоді Спаситель сам покликав його до себе, попросив принести йому води, щоб омити обличчя та рушник, щоб витерти його. Коли це сталося, на тканині залишився божественний образ Ісуса, який дбайливо доставили в Едессу. Де, завдяки молитві та вірі, правителю вдалося зцілитися, а світ отримав першу ікону, надіслану самим Творцем. Про це ви можете прочитати детальніше в нашій статті про Спасителя https://icons-shop.com.ua/spas-nerukotvornii.

Православна іконографія та її перші образи

Якщо першу ікону створив сам Господь, то матір Ісуса Христа - Діву Марію мав честь закарбувати на полотні послідовник й учень Спасителя - апостол Лука. Святий написав дуже багато ікон Богородиці, з яких потім створилося безліч списків, релігійний копій образу з повною духовною відповідністю оригіналу. Можна сказати, що Лука, сам того не відаючи, став, як сьогодні кажуть, батьком православної іконографії. Йому була надана честь не просто створити найбільший дар для людства, а й отримати схвалення тієї, хто народила на світ Сина Божого. Так, апостол писав "з натури" й зробив це настільки успішно, що отримав найвищу похвалу Богородиці. Перша ікона належить до типу Одигітрія, а про це ви можете дізнатися багато цікавого з нашої великої статті про Божу Матір https://icons-shop.com.ua/kakie-byvayut-ikony-bogorodicy, а ми йдемо далі.

Якщо копнути ще глибше, то на рівні творення Старого Заповіту можна виявити згадки про зображення херувимів на дверях та стінах храмів. Херувими - це янгольский чин, найбільш наближений до Бога. Найчастіше - це персонажі з крилами, але водночас невидимі створіння, що стоять на стражі Божественної брами. Згадки про них є не тільки в християнській релігії, а й в юдаїзмі, а також у міфології. Сьогодні їх інтерпретували в маленьких хлопчиків із крилами, яких можна зустріти на будь-якій романтичній продукції.

У катакомбах та печерах, усипальницях і перших храмах, куди віддалялися перші християни для молитви, на початку нашої ери почали з'являтися настінні зображення, які можна вважати першими релігійними фресками. Але, з огляду на те, що християнство дуже довго гнобилося, розписи ці несли скоріше символічний характер. Автори намагалися уникати прямих посилань на Святих. Наприклад, Ісус зображувався у вигляді пастуха, а Його Мати - простою жінкою з вінцем на голові. Були знайдені також зображення Ноєва ковчега, що ще раз доводить єднання віри, Старого й Нового Заповіту.

Іконографія та вплив на ікони різних шкіл

Після зародження іконографії, як особливого виду мистецтва для спілкування з Богом, зображення Святих зазнавали безліч змін. На них впливали багато історичних подій, а також розвиток й вдосконалення технологій обробки дерева, полотна, фарб, основ, металів та іншого. До речі, за іконами, що зображують ті чи інші події, можна багато дізнатися й про життя наших предків загалом. Так історично склалося, що всі нововведення не могли оминути таку важливу частину життя людини, як віру та релігійне поклоніння.

Іконописні школи та стилістичні віяння найсвятіших образів:

• Візантійська імперія відіграла неабияку роль у становленні всіх Святих образів, тому її часто називають прародителькою не лише релігії, а й іконографії. Свого часу, вона була оплотом східно-християнського світу. З неї вже зародилися іконописні течії в інших православних країнах, як-от Болгарія, Сербія, Македонія, Грузія, Сирія, Палестина, Єгипет, ну і звісно ж Київська Русь. Більш докладно про це написано в статті: Візантійські ікони: від становлення живопису до релігійних образів у нас вдома https://icons-shop.com.ua/byzantion-icons.
• Найперші ікони, які ми звикли бачити сьогодні, датуються четвертим століттям нашої ери, тож відносяться за визначенням до доіконоборчої епохи. У них ще зберігаються окремі риси античності та мальовничості, вони ще дуже схожі на картини з натуралістичними сюжетами й олюдненими образами Святих, де виразність передання божественного сюжету була важливішою за анатомічну схожість. Виконані вони в техніці енкаустики - нагрітими восковими фарбами, а пізніше в техніці темпра, з більш яскравими кольорами. У монастирі Святої Катерини в Синаї можна побачити ікони Христос Пантократор і Апостол Петро, які можна віднести до цього часу. Ця епоха також характерна пошуком особливої образотворчої мови, щоб висловити всі ті події становлення християнської віри серед її послідовників.
• З 730 року для іконографії настали складні часи, втім, як й для всіх віруючих християн. Цей період увійшов в історію, як епоха іконоборства, коли знищували практично будь-які релігійні зображення, знгадки чи символи. Багато художників намагалися виїхати подалі від переслідувачів, у найвіддаленіші куточки імперії, щоб там безперешкодно продовжити свою богоугодну справу. Є згадки про те, що притулком стали землі, де зараз розташований Крим. Що використовували в храмах замість ікон і фресок? Простий хрест та декоративні зображення природи. Тож, образів з того часу зберіглося небагато.
• Македонський період ознаменував собою перемогу над єрессю та іконоборством. З 843 року написання ікон та розпис храмів відновилося, а епоха поділилася на Македонський ренесанс й Аскетичний період. Якщо спочатку іконописці виявляли неабиякий інтерес до античної спадщини, де переважала м'якість зображень та драпірування, то згодом техніка зображень "пішла" повністю в протилежний бік. Обличчя стали беземоційними, з постатей пішла легкість поз, руки й ступні стали важкими, а одяг набув графічної лаконічності. Яскравий приклад тому Богоматір Одигітрія, що зберіглася в монастирі на горі Афон.
• Комнинівський період припадає на другу половину одинадцятого століття, коли основний аскетизм поступився місцем більш плавним лініям та пом'якшеним формам. У цей час було створено знамениту Володимирську Богоматір, що прикладає до щоки немовля Ісуса. Її вважають найкращим зразком тієї епохи. Ікона була привезена в дар князю Київської Русі та стала особливо шанованою в наших краях. У пізніх іконах цього періоду посилюється лінійна стилізація образів Святих, зображення стають витягнутими вздовж вертикалі. Добре цей ефект проглядається в образі Благовіщення, а також у розписах храмів у Синаї.
• 13 століття характеризується страшною трагедією для всього християнського світу. Після чергового Хрестового походу було взято Константинополь - колиску традиційного мистецтва іконопису. Погано це чи добре, але події призвели до того, що художність в образах знову повертається. До того ж, лінійність змінюється пластичністю форм, скульптурністю та статичністю. У цей час виникає новий напрям в іконографії - житійні, що показують не просто канонічних Святих, а й сцени з їхнього мирського життя. Житійні ікони збереглися все в тому ж Синаї, це образ Свята Катерина та Святий Миколай Чудотворець. Цікавим явищем цієї епохи можна виділити майстерні, де поєдналися два види мистецтва, візантійського та європейського. Західні живописці вчилися візантійської техніки, а останні виконували замовлення воїнів хрестоносців. Результат був дуже цікавий.
• Палеологівський етап названий на честь останньої правлячої династії у Візантії - Палеологів. При чому розквіт відбувався не тільки у творенні образів, а й у всіх сферах мистецтва, через повернення до витоків античної школи. Зберігаючи сильний релігійний зміст, образи набувають вельми естетичних форм, зокрема з сильною деталізацією постатей та тла. Яскравим прикладом виступає ікона Дванадцять апостолів зі скрупульозним виписуванням кожного персонажа, присутній також момент видовищності.
• Період суперечок - епоха названа на честь суперечки вченого ченця з гори Афон Григорія та ченця з Константинополя Варлаама з питань духовного життя, молитви і сприйняття специфіки спілкування людини з Богом. Варлаам, вихованець європейської школи, всіляко заперечував будь-який містичний зв'язок між Господом й людьми, тоді як Григорій вістоював бачення Божого світла, під час знаменитого Преображення Господнього, тож наполягав на прояві Божественної енергії, що перетворює людську душу. У результаті суперечки переміг останній й Божественне світло стало переважати на полотнах іконописців, як справжня природа зв'язку земного і небесного.
• Після суперечки, візантійський іконопис знову переживає небувалий підйом, а з образів зникає напруженість, похмурість, а світло сприймається всіма як прояв Божої благодаті. Ікони цього часу дивують своєю красою, досконалістю передачі форми, індивідуальними образами Спасителя та внутрішнім світлом, що йде від Святих постатей. Візантійська імперія слабшає й іконописці змушені знову пуститися в мандри, що як не дивно, сприяє збагаченню релігійного світу безліччю яскравих образів. Завдяки цій події храми поповнюються чудовими зразками візантійської іконографії, зокрема й Київська Русь. Наприклад, Похвала Богоматері створюється саме тут. Іконі притаманні риси підвищеної емоційності та піднесеного духу.
• 15 століття позначилося взяттям Константинополя турками й духовне життя в місті практично зійшло нанівець. Натомість полотна майстрів набули більшої деталізованості та атмосферної напруженості, що найбільше проявилася в кольорі ікон. При цьому композиція образів більше наблизилася до ідеалу.

Класифікація ікон за зображенням

Після прогулянки технікою написання та періодами, хочеться трохи зупинитися на видовому розмаїтті образів, щоб краще зрозуміти природу їхнього створення. Усі ми знаємо, що в православ'ї основним завданням іконописців було дотримання чітко прописаних канонів, як для одиничних образів, так і для храмових фресок.

У мистецтві створення образів на класифікацію ікон впливає:

1. Сюжет або образ — Спаситель, Свята Трійця, Святі Мученики, Апостоли, Біблійні події та інше.
2. Техніка виконання — фрески, карбовані, мозаїчні, мальовані, вишиті, різьблені, посріблені, мальовничі та інше.
3. Місце знаходження — домашні, церковні, автомобільні, триптихи, диптихи.
4. Кількість композицій — клеймові, одно-, дво- і багатокомпозиційні.
5. Стилістика написання або школа — візантійські, грецькі, італійські та ті, що належать до тієї чи іншої майстерні.
6. Призначення — вінчальні, дитячі ікони, іменні образи, сімейні, обітні та інше.
7. Розмір — маленькі, великі, середні.
8. Форма — арочні, прямокутні, квадратні, фігурні, складні та інше.
9. Охоплення фігури - оплічні, ростові, тронні, поясні, оглавні.

Наш інтернет магазин Icons-shop представляє вашій увазі велике видове розмаїття образів, де присутня візантійська школа зображення релігійних образів, а також грецька та італійська. Серед нашого асортименту є оплічні, поясні й ростові зображення, найбільш поширених в нашій смузі сюжетів. За призначенням, ви можете купити вінчальні пари, дитячі ікони-подарунки (православні або католицькі образи). Якщо вам складно розібратися в цій класифікації, наші менеджери з радістю спрямують вас до потрібного каталогу або на словах розкажуть про кожний з видів або підвидів святих образів. Ми набираємося досвіду разом з вами, удосконалюючи свої пізнання в історії та трактуванні релігійних символів. Головне це відкрити своє серце Богу, щоб слідувати його волі з відкритою душею.